Когда засушливо и пусто,
И зной в душе , и нет огня,
И тьма нависла слишком густо,
Пытаясь задавить меня,
Я обращаюсь к Богу просто,
В душе ни капли не тая,
Я говорю: Отец мой, Отче,
По слову оживи меня.
Открой небесные просторы,
Дождем Своим меня накрой.
Мне пусто, Господи, и грустно,
Я так хочу воды живой.
Как путник в зной среди пустыни,
От жажды высохший, пустой,
Потрескавшимися губами
К Тебе взывает: Боже мой!
О, небо, дай воды напиться,
К Источнику припасть душой!
Вода живая вновь мне снится,
Пусть оживит меня Дух Твой.
Чтоб пригубить хотя б сначала,
Потом войти в поток Святой,
По щиколотку будет мало,
Пойду я дальше за Тобой.
В воде окажутся колени,
По пояс погружусь, и вдруг
В Тебе я поплыву к спасенью,
Спасательный не нужен круг.
В Твоей реке вода живая,
И мертвое восстанет вновь.
Плыву, от счастья замирая,
Вкушая радость и любовь.
Я буду пить, не уставая,
Здесь жадность вовсе не порок,
Ведь это счастье - Бога жаждать,
Им наполняться больше, впрок.
Когда засушливой пустыней
Захочешь испытать меня,
Не буду пребывать в уныньи,
Роптать не буду. Верю я,
Что испытанье мне во благо,
И если опалишь в огне,
То буду я сильней, не слабой,
А сила вся моя в Тебе.
По слову, Боже милосердный,
Восставь и укрепи меня,
И я не буду больше прежней,
Все измени во мне, любя.
Прочитано 15084 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.