Поделюсь с вами друзья, интересной историей про Петра Ивановича Малыгина, местного старика. За плечами Петра Ивановича война и 10 лет ГУЛАГа. За какую такую антисоветскую идеологию отсидел Петр Иванович, он не рассказывал, зато охотно делился историями про своих внуков. Жалко было старика. Весь двор прекрасно знал о том, что живет он один, дети его не навещают, жена умерла, а внуков он и в глаза не видел. Такие себе старческие причуды. Придумает себе, как его внук Ванька вместе с ним на рыбалку ходил и как поймали они двухкилограммовую щуку, да и хвастается всем об этом. Кто-то встает с лавки и уходит, не дослушав до конца, кто-то ухмыляется втихомолку, а кто-то из вежливости сидит и слушает. Каждый день новая история и старик так искренне верил в то, что рассказывал, словно эта вера продлевала ему жизнь. Наверное, так оно и было. А неделю назад власти сделали перерасчет и прибавили к пенсии Петра Ивановича целых 26 гривен, так сказать «за заслуги».
Вот только надбавке Петр Иванович так и не порадовался. Помер. На похоронах в основном были соседи, несколько стариков-сослуживцев. Внуки так и не приехали.
Комментарий автора: Авторский блог - www.korotkih.blogspot.com
Христианские рассказы, притчи, статьи, видеоролики и много юмора.
Юрий Коротких,
Донецк, Украина
Журналист, режиссер монтажа, молодежный служитель в церкви "Слово Жизни", г. Донецк и просто творческий человек. e-mail автора:mirlion@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 12744 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
