Благодаря своей работе,
Ценить я начал выходной,
Вот на такой высокой ноте
Я славлю праздность и покой!
Не мучась ежедневным делом,
Когда не нужно до зари
Ни воевать с ленивым телом,
Ни за ухо себя вести
На нелюбимую работу,
Которая уже в кишках.
Я воздаю хвалу субботе,
Сиюминутно и в веках!
Но лишь одно меня тревожит
В этот желанный выходной:
Страна, как вымирает, Боже,
Входя в кладбищенский покой.
Пустынны улицы, дороги
Как после атомной войны,
Ты должен намозолить ноги,
Чтобы куда-нибудь дойти.
Не едет никуда автобус,
Закрыт вседневный магазин:
Шесть дней, как все, пахал я чтобы,
Сидеть мне дома взаперти
В эту злосчастную субботу –
Так зло возникло из добра,
И я тоскую по работе
В день, данный мне для отдыха.
И так в Израиле от века
И понял я тогда одно:
Суббота - не для человека,
Но человеки - для нее!
О, милый, славный наш Израиль!
И ты для нас тюрьмою стал,
В которую всех нас забрали
Религия и капитал.
.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Песни Любви - Анна Зотова Это короткое стихотворение посвящается тем христианам, которые, несмотря на смерть, тяжние испытания и страдания, несли Благую Весть миру, воспевая в сердцах своих песнь хвалу Всевышнему. Эпиграф к стихотворению:"Любовь никогда не перестает" 1Кор.13.8.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
