Мое богатство и венец.
Моя защита и опора.
Мое начало и конец.
Мое препятствие и фора.
Мой путь, и мера, и весло,
И лодка, и волна, и ветер.
Моя вершина, мое дно,
Моя и удочка, и сети.
Мое как все, так и ничто.
Мой свет, мое же отраженье,
И близкое, и далеко.
Победа или пораженье.
И мой ежесекундный вдох,
И мой ежесекундный выдох.
И в жажде мой воды глоток
И моя жажда, и мой выток.
И наказание мое,
А также и моя награда.
Мое земное бытие,
Моя небесная отрада.
Моя свобода и мой плен,
Мое незнание и знанье,
И воскрешение, и тлен.
И нищета, и процветанье.
Мой и успех, и неуспех,
И ненасытное желанье,
И наслажденье от утех,
И безутешное страданье.
Здесь все мое, и все - Твое,
Когда я, и без оправданий,
Взял и вернул Тебе всего
Себя. Совсем без колебаний.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
